(ХУІІ – ХУІІІ ст.)

У 1662р. Станиславів (стара назва міста, з 1962р. – Івано-Франківськ) одержав статус міста, тоді ж споруджувався і фортеця; укріплення складалися з шести земляних бастіонів; в 1672р. закінчилася реконструкція – дерево замінили на цеглу та камінь, споруджені кам’яні в’їздні брами – Галицьку і Тисменицьку, - а також Вірменську хвіртку; укріплення не поступалися Львову і Кракову.

Була настільки сильною. Що в 1672р. витримала штурм і облогу величезної турецької армії; у 1676р. султан Ібрагім-паша, підступивши під мури, фортеці не взяв, але знищив одне з передмість (район вул. Василіянок). Великий коронний гетьман Сенявський з частинами російської армії в 1709 і 1712рр. штурмом здобував місто.

У 1709р. в місті –фортеці проживало 146 родин: 62 українських, 50 вірменських, 25 єврейських і 9 польських; було 4 церкви (з передмістями) та 1 костел.

Масово фортечні мури почали розбирати в 1809р., матеріал використовувався для будівництва міста.

Фортечний провулок.