1895р., керівник інж. Кшижановський, неоренесанс.

            В другій пол. XIX ст. єзуїти відновили діяльність в місті, виникає необхідність храму; споруджений на місці чотирьох старих садибних будинків; вміщає до 1500 осіб.

            Багато оформлений: різьба по дереву, мозаїчна підлога, орган, вітражі.

            Після вимушеного переселення поляків в 1946р. закрито; до 1998 розміщався обласний архів.

            Нині – Свято–Троїцький собор Української православної церкви Київського патріархату.

Вул. Грюдвальдська, 3.